15 вересня, як і передбачено Бюджетним кодексом України, Кабмін схвалив проект Державного бюджету України на 2017 рік. В його зміст закладено планове зростання реального ВВП на 3%.

Значних нововведень у проекті бюджету на 2017 рік не передбачається. Сам бюджет, як неодноразово наголошували урядовці, «буде чесним». Тобто, при його складанні уряд планує враховувати реальні доходи й відкрито їх розподіляти.

За урядовими повідомленнями, структура дохідної частини залишатиметься стандартною. 

Доволі суттєвий показник, що закладений у проект бюджету — це зниження з 1 січня 2017 р. ставки рентної плати за видобуток природного газу з 50% до 29% з глибини залягання покладів до 5000 м, який використовується для забезпечення побутових споживачів та виробників теплової енергії, а також для збільшення видобутку.

Дефіцит бюджету становитиме 3% ВВП, або ж 77,5 млрд. гривень. Ці цифри не є новими. Про такий розмір ВВП йшлося і в проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік, і в Плані пріоритетних дій уряду. Це ж передбачено і рекомендаціями МВФ.

Наскільки реалістичною буде видаткова частина бюджету, і чи не зміняться в подальшому пріоритети – час покаже. Адже проект ще має бути опрацьований в комітетах Верховної Ради. А як показує практика, документ, що вноситься до парламенту, на виході може значно відрізнятися від свого «попередника». 

Отже на видаткову частину бюджету впливатимуть:

1. Зростання соціальних стандартів та підтримка людського розвитку. Планується поступове зростання мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму з 1600 гривень (встановлено на 01.12.2016) до 1762 гривень (на грудень 2017 року). Зміна цих показників значним чином впливатиме на низку соціальних виплат та допомог; заплановано зростання видатків з бюджетів для виплати заробітної плати лікарів та вчителів (у середньому, як очікується, зарплати педагогів зростуть на 33,5 %). Видатки на освіту у зведеному бюджеті зростуть до 145,1 млрд. гривень. Порівняно з поточним роком планується додаткове спрямування 2 млрд. гривень на централізовану закупівлю лікарських засобів та виробів медичного призначення;

2. Зростання економіки – через підтримку стратегічних напрямів розвитку економіки: АПК, дорожній фонд, енергоефективність. Зокрема, у проекті бюджету-2017 уряд знову прагне повернутися до ідеї фінансування дорожньої галузі через спеціальний фонд. У даному випадку планується створити Дорожній фонд, до якого спрямувати 14 млрд. гривень. У Кабміні також розраховують на надходження ще 27 млрд. гривень від міжнародних донорів. Далі – підтримка аграріїв – 5,5 млрд. гривень. Як наголосив Прем’єр-міністр, ці кошти спрямовуватимуться насамперед на підтримку малих господарств, а не холдингів. Енергоефективість – витрати на ці цілі передбачені у розмірі 800 млн. гривень. Також в урядових планах — залучення ще близько 3 млрд. гривень від іноземних донорів. На підтримку вугільної галузі Кабмін розраховує спрямувати 1,8 млрд. гривень (у тому числі на реструктуризацію вугільних підприємств — 0,8 млрд. гривень та для підтримки операційної діяльності державних вугледобувних підприємств, необхідних на період реалізації заходів із реформування галузі – 1 млрд. гривень). 

3. Видатки на оборону та безпеку становитимуть за планом 129 млрд. гривень, або 5% ВВП.

4. Децентралізація. Курс на децентралізацію буде продовжений: прогнозований обсяг доходів місцевих бюджетів становитиме майже 174,5 млрд. гривень. Це — на 24 млрд. гривень більше, ніж у поточному році. Крім того планується, що Фонд регіонального розвитку сягне 9 млрд. гривень (а це найбільший показник за всю історію його існування).

5. Культурний розвиток та Євробачення. Незважаючи на песимістичні настрої, що лунали у попередніі місяці, на проведення Євробачення кошти в бюджеті знайшлися: 455,7 млн. гривень. Ще 500 млн. гривень планується спрямувати на розвиток кіноіндустрії.

Безперечно, це лише окремі планові показники. Й вони змінюватимуться в процесі доопрацювання проекту бюджету. Головне зараз – забезпечити конструктивну співпрацю між урядом і парламентом, щоб бюджетний процес був складовою розвитку держави, а не перетворювався на фарс, як це було раніше.