Історія прийняття ЗУ «Про охоронну діяльність» нагадує ходіння по колу… і напевно історія створення нашого законодавства мало знає випадків, коли з такою впертістю Верховна Рада України приймає закон, а Президент його ветує.

Першу спробу прийняти ЗУ «про охоронну діяльність» Верховна Рада України здійснила 08 вересня 2011 року, а вже 06 жовтня 2011 року о 12:59 офіційний Інтернет-сайт Президента України повідомив, що Глава держави застосував право вето до Закону «Про охоронну діяльність», і внісши свої пропозиції повернув документ на доопрацювання в ВРУ.

17 листопада Верховна Рада України робить спробу № 2 і враховуючи пропозиції Президент приймає документ знову, а 14 грудня 2012 року, о 15:16 Прес-служба Президент на офіційному сайті повідомила, що Президент України Віктор Янукович відповідно до частини другої статті 94 Конституції України повернув зі своїми пропозиціями для повторного розгляду парламентом Закон «Про охоронну діяльність».

І ось нарешті 22 березня 2012 року, Верховна Рада України повторно прийняла  Закон України “Про охоронну діяльність” з урахуванням всіх пропозицій Президента.

29.03.2012 року Закон було направлено на підпис Президенту.

Ринок охоронних послуг активно розвивається в Україні з середини 90-х років, і незважаючи на той факт, що збільшується він з кожним роком «охоронці» й досі живуть за загальними  і саме головне «неписаними» правилами. Враховуючи таку ситуацію нам всім залишається лише чекати і сподіватись, що нарешті після довгих ходінь по колу «Верховна Рада України – Президент – Верховна Рада України — Президент – знову Верховна Рада України» нарешті буде поставлена крапка, і ми отримаємо ЗУ «Про охоронну діяльність», який встановить хоча б елементарні правила поведінки на ринку охоронних послуг, і спроби № 4 вдасться уникнути.