Форма власності банку чи його специфіка діяльності жодним чином не повинні впливати на право громадянина самостійно обирати банк, через який він отримуватиме свою зарплату чи соціальні виплати…

Зміна критеріїв відбору банків, через які мають здійснюватися виплати зарплат бюджетникам та інші  державні виплати, «автоматичне» включення державних банків до числа таких установ, викликали неоднозначну реакцію як серед отримувачів зарплат і соціальних виплат, які вже звикли до певних банків, так серед банкірів.

От і на вчорашньому круглому столі, організованому Незалежною асоціацією банків України, питання критеріїв відбору банків, через які здійснюватимуться виплати бюджетникам, стало чи не основним.

Згодна, потреба зміни критеріїв відбору банків в частині убезпечення виплат зарплат бюджетникам та інших державних (соціальних) виплат, заслуговує на увагу. Адже, працівники бюджетних установ та отримувачі інших державних виплат, зважаючи на те, що саме держава «рекомендує» банки, в яких це можна робити, мають отримувати кошти, насамперед, у надійних банках. І питання щодо форми власності банків в такому випадку є другорядним.

Ураховуючи критерії, щодо відбору банків, які визначені постановою уряду від 20.01.2016 №37, то за критерієм «частка активів становить не менш як 1 відсоток активів банківської системи» таких банків в Україні (станом на 01.10.2015) є аж 17. 

А інформації про банки, до яких вживалися заходи впливу з боку НБУ, які дотримуються економічних нормативів і у них відсутня заборгованість із сплати податків та зборів, у вільному доступі немає.

Крім того не є публічною інформація й щодо володіння облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менше 20 відсотків регулятивного капіталу банку. Визначити скільки банків може дотриматися цього критерію не є можливим. Водночас окремим банкам аби дотриматися і цього критерію досить буде збільшити обсяг ОВДП у своїх портфелях на суму 100-400 млн. гривень.

Державні банки у будь-якому випадку, і в цьому переконані учасники ринку, мають працювати на загальних засадах і не мати жодних преференцій перед комерційними банками. До речі, «Ощадбанк», не зважаючи на доволі позитивне ставлення до нього з боку населення, не завжди виступає переможцем у реалізації зарплатних проектів.

Банки з державною часткою є одними із найпотужніших фінустанов в Україні.  Троє з них («Ощадбанк», «Укрексімбанк» та «Укргазбанк») входять до десятки найбільших. Їхня частка в активах банків становить понад 27 відсотків. І від стабільного та якісного розвитку цих банків значним чином залежить розвиток всієї банківської системи України. 

Тому впровадження в їхній діяльності кращих практик корпоративного управління, мінімізація політичного впливу на їх менеджмент, а також зміни бізнесових та операційних моделей стануть виграшними і для держави, і для споживача.

Однак, форма власності банку чи його специфіка діяльності жодним чином не повинні впливати на право громадянина самостійно обирати банк, через який він отримуватиме свою зарплату чи соціальні виплати. Тоді автоматично буде вирішено чимало питань – і щодо критеріїв відбору банків, послуг, які вони надають, й питання щодо «примусового» переведення працівників бюджетних установ на обслуговування до конкретних банків при реалізації зарплатних проектів.

Саме це має стати і для Мінфіну, і для Нацбанку пріоритетом у визначені прозорих та обґрунтованих критеріїв відбору банків, через які здійснюватиметься виплата заробітної плати працівникам бюджетних установ та інші державні виплати.