Київський бoрг: щo oбeруть крeдитoри?
Мінфін плaнує реструктурувати борг Києва, замінивши сторону боржника з міста Київ на державу Україна, без попередньої згоди кредиторів. Які умови відомство запропонувало власникам єврооблігацій та чому ті на них можуть не погодитися?
Мінфін планує реструктурувати борг Києва, замінивши сторону боржника з міста Київ на державу Україна, без попередньої згоди кредиторів. Які умови відомство запропонувало власникам єврооблігацій та чому ті на них можуть не погодитися?
Українська сторона хоче, щоб $ 550 млн єврооблігацій Києва були переведені зі статусу місцевого в державний. Мінфін також висуває безальтернативні вимоги відтермінувати терміни погашення євробондів на 4–5 років. Крім того, кредитори повинні погодитися на списання 25 % боргу основної суми і ті, які на це погодяться, отримають вже нові облігації (ОЗДП) на загальну суму $ 412,5 млн із погашенням їх, відповідно, у 2019 та 2020 роках. Процентна ставка за новими ОЗДП буде знижена й становитиме 7,75 % річних.
Таке рішення автоматично передбачає, що на вказану суму діятиме розпорядження КМУ про реструктуризацію та часткове списання державного боргу, і тут найбільш цікавим є те, що тепер до нових ОЗДП приєднують державні деривативи на суму списаних 25 % від загального боргу, що дорівнює $ 137,5 млн. Це означає, що, згідно з новими законодавчими змінами, кредитори в результаті можуть розраховувати на суму $ 137,5 млн не лише в грошовому еквіваленті, а й на державне майно, яке оцінюється в цю суму. Причому, на думку, експерта, такі об’єкти швидше за все розташовуватимуться саме в Києві, територія якого є найбільш привабливою з точки зору розвитку й інвестицій.
Загальний державний борг України на сьогодні становить $ 71 млрд. Цікаво, що Мінфін так легко погоджується на його збільшення ще на $ 550 млн. Мабуть, на тлі 71 млрд державного боргу 500 млн не виглядають настільки катастрофічно. Разом з тим, протягом останніх років жодних дієвих заходів, спрямованих на погашення (зменшення) місцевого боргу, київською владою реалізовано не було. Замість пошуку і реалізації шляхів погашення боргів власними силами, Київрада продовжувала їх накопичувати, здійснюючи внутрішнє запозичення для погашення існуючих боргів.
У результаті територіальна громада Києва отримувала від цього запозичення додаткові витрати у вигляді відсотків річних за вже новими кредитами. «Публічний аудит» підказував столичним керманичам, як заробити на оптимізації робочих місць чиновників КМДА та РДА $ 35 млн. За рахунок цих коштів вже зараз могло б відбутися погашення отриманих раніше кредитів, натомість держава продовжує просто займатися перепозичаннями, вганяючи країну в ще більшу боргову яму.
Втручання третьої сторони (Мінфіну) до питань київського боргу та безальтернативне виставлення своїх умов кредитору може розцінюватися як шантаж, при якому або він погоджується на них і можливо отримає свої кошти через 4–5 років, або не погоджується і тоді отримує судову тяганину, яка може тривати не один рік. Вибір не з легких.