Здійснення права всупереч із його основним соціальним призначенням, — як ознака зловживання правом | UBR.ua

Здійснeння прaвa всупeрeч із йoгo oснoвним сoціaльним признaчeнням, — як oзнaкa зловживання правом

Автор досліджує таку характерну ознаку категорії «зловживання правом», як здійснення права всупереч із його основним призначенням, а також, значення категорії «інтерес» та призначення права в контексті досліджуваної проблеми.                                                                                Ключові слова: зловживання правом, здійснення права, інтерес, призначення права, суб’єктивне право, об’єктивне право.

Поделиться:

facebook
linkedin

telegram
skype
viber

Автор досліджує таку характерну ознаку категорії «зловживання правом», як здійснення права всупереч із його основним призначенням, а також, значення категорії «інтерес» та призначення права в контексті досліджуваної проблеми.                                                                                  Ключові слова: зловживання правом, здійснення права, інтерес, призначення права, суб’єктивне право, об’єктивне право.

Останніми роками вбачається тенденція до здійснення, насамперед,   наукових загальнотеоретичних досліджень проблематики зловживання правом. Погляди науковців на досліджувану категорію є неоднозначними та суперечливими, що й ускладнює її розуміння та сприйняття. Не аби який науковий інтерес викликає вивчення   розвитку зловживання правом   відповідно до сучасних суспільних та правових тенденцій. В юридичній літературі містяться численні визначення поняття зловживання правом,   та його головних   ознак. Але належної цілісності та закінченої системності поглядів у цьому питанні ще немає. В даній категоріальній та змістовній науковій невизначеності й вбачається актуальність здійснюваного дослідження. В різні часи, дослідженням проблематики зловживання правом займались Ж.-Л. Бержель, В. Водінеліч, В. Ємельянов, Л.Жоссеран, О. Малиновський, Т. Полянський, Н. Рабінович, О. Скакун, та інші вчені. Автор даного дослідження ставить метою своєї роботи дослідження такої ознаки зловживання правом, як: здійснення права всупереч із його основним призначенням. Для досягнення   визначеної мети, автор визначив перед собою завдання: дослідити соціальне   призначення права та значення категорії «інтерес» у процесі здійснення права.

Насамперед, слід визначитись із призначенням самого права та категоріями об’єктивного та суб’єктивного права. Соціальне призначення об’єктивного права полягає у врегулюванні та упорядкуванні суспільних відносин, наданні їм стабільності, єдності, динамізму задля нормального та прогресивного розвитку суспільства [1; с.86]. І навпаки, суб’єктивне право являє собою міру можливої поведінки (міру свободи), що надана законом уповноваженій особі для задоволення нею свого інтересу [2;с.63].   Виходячи з цього, — призначення суб’єктивного права полягає в тому, щоб суб’єкт міг на законних підставах, в рамках наданих йому об’єктивним правом повноважень, чинити дії, направлені на задоволення своїх інтересів. Як вказував Г. Шершеневич: «Суб’єктивне право є можливістю здійснити свій інтерес» [3; с.199]. Отже, ключовий момент в дослідженні призначення суб’єктивного права становить категорія «інтерес». Багатоманітність поведінки у сфері права передбачається плюралізмом інтересів у суспільстві. Інтерес встановлюється правом, спираючись на принципи об’єктивної необхідності, суспільної користі та вигоди, як для особи зокрема, так і для держави та суспільства в цілому. Як вказують на те А. Малько та В. Субочев: «Законні інтереси – є багатогранний синтез права та інтересу, конгломерат особистих прагнень будь-кого із учасників правовідносин та результату його дій у співставленні із інтересами інших, які сплітаючись в правовому просторі, також є законними»[4; с.26] Суб’єктивне право поза інтересом втрачає свої основні змістовні елементи,- зміст і мету відповідної поведінки. При цьому, категорія «інтерес» завжди тісно пов’язана із проблемою зловживання правом, як то в контексті нанесення шкоди уповноваженим суб’єктом інтересам інших осіб так і в контексті здійснення права всупереч його основному призначенню. розглядаючи питання про призначення суб’єктивних прав крізь призму зловживання правом, Жан-Луї Бержель вказував, що суб’єктивні права надаються тільки для задоволення легітимних інтересів, а не для нанесення шкоди іншим [5;с.75]. Таким чином, об’єктивне призначення права та суб’єктивний інтерес уповноваженої особи мають співпадати, в цьому і полягає сутність самого права. При здійсненні права всупереч із його основним призначенням виникає ситуація, при якій інтереси особи не співпадають із інтересами суспільства. Суб’єкт зацікавлений шляхом здійснення права задовольнити свої потреби. Тобто, відбувається не тільки конфлікт між інтересами суспільства та   конкретної особи, але й конфлікт між суб’єктивним та об’єктивним правом. Таким чином, здійснення свого права всупереч із основними принципами права, неналежним чином та всупереч інтересам суспільства або держави характеризує процес здійснення права всупереч із його основним соціальним призначенням. Цікаво для здійснюваного дослідження, що однією із форм зловживання правом, балканським вченим В. Водінелічем визнано: Beskorisno vršenje prava,- здійснення права без належного на те інтересу [6;с.13].                                                                      Із усього вище зазначеного, можемо дійти висновку, що зловживання правом є складною, багатоаспектною категорією, що являє собою процес здійснення суб’єктивного права всупереч із його основним соціальним   призначенням, при якому наноситься шкода іншим особам, державі або суспільству. Як бачимо, досліджувана нами ознака є суттєвою, важливим елементом якої є категорія «інтересу у праві». Детальний аналіз даної ознаки на загальнотеоретичному рівні дасть змогу віднайти єдиний підхід до розуміння сутнісної природи досліджуваного явища та закономірностей його функціонування, і як наслідок,- вірно розпізнати категорію «зловживання правом» серед низки інших правових феноменів.

 

ЛІТЕРАТУРА:

  1. О.В.Зайчук, Н.М. Оніщенко. Теорія держави і права. Академічний курс. Підручник., К.: Юрінком Інтер, 2006.
  2. Малиновский А.А. Злоупотребление субъективным правом   (теоретико-правовое исследование). – М.: Юрлитинформ, 2010.
  3. Шершеневич Г. Ф. Общая теория права: Учеб. пособие. В 2-х томах. М.,1995. Т.2.
  4. Малько А.В., Субочев В.В. Законные интересы как правовая категория. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.
  5. Бержель Ж.-Л. Общая теория права. М.,2000.

Dr. Vladimir V. Vodinelić. Takozvana zloupotreba prava.

Добавить комментарий