Чи не найбільш поширене запитання наразі – як позначиться девальвація гривні на цінах на продовольство? Після того, як Нацбанк вирішив надихнути офіційний курс гривні хоч якимось змістом, ситуація на валютному ринку дещо прояснилась. 

Олімпійські валютні призи у день відкриття сочинського свята спорту можуть не лише відвернути увагу журналістів від технологій фарбування трави (тим більше, що нас цим не здивуєш), але остаточно збити валютну паніку на даному етапі. В протилежному випадку серіал із наскоками спекулянтів і населення на валютний ринок із зароблянням грошей першими і переважно втратою останніми може продовжитись, частково змістившись в тіньовий сектор в умовах запроваджених обмежень на валютні операції.

На даному етапі ми маємо девальвацію на рівні 4-5% по відношенню до курсу початку року. В першу чергу, вона позначиться на цінах продукції, що переважно імпортується в Україну. За даними митної статистики, це морожена риба, цитрусові, спирт (привіт державній монополії!),  чай і кава.  Щойно в магазинах вичерпаються запаси продукції, завезеної раніше, цінники можуть підкоригувати, за виключенням спирту, де ціни встановлюються адміністративно. Є серед вагомих імпортних позицій ще свинина, однак обсяги її імпорту відносно невеликі в порівнянні із внутрішнім виробництвом (близько 20%), що зменшуватиме ефект впливу девальвації на ціни.

Також до валютного курсу прив’язані внутрішні ціни на експортну продукцію. Тут домінують зернові та олійні культури, а також продукти їх переробки, в суттєво менших обсягах експортується продукція м’ясної та молокопереробної промисловості. Теоретично через два-три місяці зміна курсу  може позначитись на цінах на продукцію зернової групи і рослинні олії. Проте слід враховувати, що держава має запаси зерна для недопущення зростання цін на хліб, ціни на соняшникову олію на внутрішньому ринку не настільки критичні для виробників, оскільки понад 90% її експортується, ціни на молоко ближче до весни традиційно сезонно знижуються, а обсяги експорту м’яса все ще порівняно невисокі у відношенні до внутрішнього споживання. Тож ефект для внутрішніх цін для всіх цих товарних позицій буде щонайменше сильно розтягнутий у часі. Поки що споживчі ціни більше бояться морозів (як наприклад, із ускладненням перевезення плодоовочевої продукції), ніж девальвації. 

Щоправда в середньостроковій перспективі на динаміку цін може вплинути і інший чинник – обсяги емісії гривні для покриття бюджетного дефіциту.