Валютний ринок – задекларований «плаваючий» курс та ручне управління ним, «валютні гойдалки» та  невиконані обіцянки лібералізації на валютному ринку

Незважаючи на позитивні очікування щодо можливого укріплення гривні (як це зазвичай спостерігалося на новорічні свята), гривня на початку 2016-го р. повела себе зовсім інакше і наприкінці року скотилася до 24 гривень за долар США. У січні ці коливання посилилися. І, на жаль, лише в один бік. І на 20 січня Національний банк встановив його вже на рівні 24,84 гривні за долар США. 

Що ж мало вплив на таку ситуацію на ринку:

1) Неузгодженість дій. По-перше, наприкінці 2015 року, наголошу — бюджетного року — урядом було здійснено виплати з бюджету (це досить нормальна практика), і досить значні. Так, залишок коштів на єдиному казначейському рахунку скоротився за грудень місяць з 47,96 млрд. гривень до 9,02 млрд. гривень на початку січня. По-друге, виплати з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (наприклад, на початку січня завершилися виплати коштів вкладникам «Дельта-банку»). Наслідок – у січні залишки коштів на коррахунках банків значно збільшилися (з 27,7 млрд. гривень на початку року спочатку до 46,17 млрд. гривень 14.01.2016). Це стало одним із чинників, що вчинило певний (негативний) тиск на валютний ринок. Національний банк з одного боку, активізував роботу щодо вилучення коштів за допомогою депозитних сертифікатів (у загальній сумі майже на 200 млрд. гривень з початку року, з яких 122 млрд. гривень через розміщення сертифікатів овернайт), а з іншого – поряд із постійними «зрізаннями» заявок на валюту став активно проводити валютні аукціони – з початку року на 6 аукціонах продано 142,2 млн. дол. США. До того ж, ще й Мінфіну знадобилися валютні кошти: 19.01.2016 Мінфін випустив валютні облігації внутрішньої державної позики на суму досить чималу — 486,04 млн. дол. США (можливо, що необхідність накопичення окремими гравцями фінансового ринку валюти й стало одним із чинників впливу на курс). 

2) Невирішені проблеми в економіці. За даними Держстату, номінальний ВВП за III квартал 2015 року становив 555,04 млрд грн, а реальний порівняно з ІII кварталом 2014 року (у постійних цінах 2010 року) склав 92,8%. Індекс промислової продукції у січні-листопаді 2015 році порівняно з січненм-листопадом 2014 року склав 85,6 %. І хоча позитивне сальдо торговельного балансу за 11 місяців 2015 року склало 249,5 млн. дол. США, сформовано воно, на жаль, не за рахунок зростання експорту (порівняно з 11 місяцями 2014 року падіння становило 30,1 %, а в основному за рахунок зниження імпорту (на 15,5 млрд дол. США). Однак, тут також не можна не згадати і про кризові явища в світовій економіці, що пов’язані з падінням цін на сировинних ринках та здорожчанням долара в цілому, що також негативно впливає на експортні можливості України.

3) Недовіра населення. І тут не можна говорити про те, що ця довіра торкається лише банків – це вже відсутність довіри до держави в цілому. 

На тлі ситуації, що склалася на валютному ринку, Прем’єр-міністр заявив про потребу проведення засідання Ради з фінансової стабільності після закінчення Всесвітнього економічного форуму в Давосі. І після цього, на валютному ринку за два дні гривня укріпилася вже до 24,52 гривень за дол США. 

Що потрібно робити надалі?

У короткостроковій перспективі адекватними вбачаються все-таки обмежувальні заходи адміністративного характеру, спрямовані на недопущення спекулятивних коливань валютного курсу, та зв’язування грошової маси.  З іншого боку, позитивний ефект зможе отримати Мінфін, активно розміщуючи облігації внутрішньої державної позики та формуючи певну «заначку». Хоча застосовувані механізм стримування від Національного банку, хоч і є адекватними, але:

- «зрізання» заявок – в майбутньому виявлятиметься у появі «відкладеного попиту» на іноземну валюту і є досить ризикованим, оскільки  несе в подальшому ризики виникнення нестабільності на валютному ринку;

- вилучення коштів шляхом розміщення депозитних сертифікатів – зважаючи на їх переважно короткостроковий характер, вирішує питання лише опосередковано;

- проведення валютних аукціонів – частково задовольняє  попит, але зменшує золотовалютні резерви (їх обсяг наприкінці 2015 року склав 13,3 млрд дол США);

- залишок коштів на кореспондентських рахунках знову зростає — 48,7 млрд гривень станом на 21.01.2016 — потенційний тиск на гривню зростає.

Зважаючи на позитивні заяви Президента України та Міністра фінансів щодо результатів їх зустрічі з Головою МВФ Крістін Лагард, то найближчими місяцями (після розгляду на засіданні Ради директорів МВФ оновленого Меморандуму щодо співпраці України та МВФ) Україна може отримати третій транш кредиту. Це може мати «заспокійливий» вплив на ситуацію на ринку.

І ураховуючи це, протягом найближчого часу, Національний банк намагатиметься утримувати курс гривні в «розумних межах», допускаючи легку зміну його показників та орієнтуючись на ситуацію ринку.  У той же час, можливо варто було б Мінфіну активізуватися щодо залучення гривневих коштів  шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики.

Однак у будь-якому випадку, на перше місце має вийти проведення стабілізаційних заходів, які дадуть поштовх для розвитку бізнесу та підвищення доходів населення з одного боку. Необхідні дії: по-перше, стимулювання розвитку економіки. Заходи, спрямовані на розвиток економіки, про необхідність впровадження яких вже багато сказано, висвітлені в низці програмних документів (і Коаліційна угода, і Програма діяльності Кабінету Міністрів України, і Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», і Угода між Україною та ЄС, і Меморандум з МВФ). Залишається тільки виконувати їх. По-друге — проведення виваженої фіскальної політики. Складається відчуття, що після того, як наприкінці минулого року урядовці та народні депутати трішки «посварилися» щодо податкової реформи, всі про неї забули до «кращих часів». Але зараз якраз би було б добре і почати пошук компромісних шляхів. По-третє, стабілізація фінансової системи та відновлення довіри населення (провівши протягом 2015 року масштабну «чистку» банківської системи, слід забезпечити проведення постійного моніторингу діяльності тих фінансових установ, що залишилися на ринку, впровадження жорсткої системи нагляду за наданням банками підтримки пов’язаними особами тощо) – тим паче, ураховуючи 121 місце (із 140 країн) за показником розвитку фінансових ринків (та 140 місце за показником надійності банків) у Глобальному рейтингу конкурентоспроможності, Україні є над чим задуматися.