Традиційною в Україні вже є ситуація, коли маючи за душею грішки, їх «власник» намагається для відвернення уваги переводити стрілки на інших.

Подібна ситуація ось тривалий час лихоманить фінансовий ринок.   Так, в останні місяці доволі сильно зросли девальваційні очікування. Цю ситуацію можна було б оцінювати як традиційну перед виборами, якби коливання валютних курсів і, в цілому, підвищений попит на валюту не мали б спекулятивної складової. Остання, як відомо, є деструктивним чинником для фінансів та економіки.

Традиційно учасниками і, навіть ініціаторами,цих явищ є найчастіше крупні банки. Населення починає нервувати і викупати валюту вже після того, як побачить стійку тенденцію до зростання валютних курсів. Учасники ринку стверждують, що, наприклад, у червні, коли сталося найбільше зростання курсу долару, декілька банків переважно з іноземним капіталом, почали різко підвищувати котирування, не здійснюючи при цьому жодних операцій по заявлених курсах.

В результаті підвищений ажіотажний попит  на валюту змушує неадекватно знижувати валютні резерви,потім —  виходити на міжнародні ринки запозичень – щоб їх відновити. Очевидно, що боротися з валютними спекуляціями на фоні уповільнення темпів розвитку економіки можна шляхом обмеження банківської ліквідності. Тим більше, що в умовах заборони банківського кредитування у валюті для фізичних осіб, валюта власне банкам, по суті, й не особливо потрібна. А тому якось не хочеться жаліти крупні банки, що скаржаться на обмеження ліквідності.