Завтра, 23 липня, минає 100 днів як був сформований новий склад Кабінету Міністрів. Що було зроблено?

По-перше, варто було згадати про те, що в Плані пріоритетних дій Уряду на 2016 рік питання фінансової політики розглядається без урахування фінансового сектору. На жаль, підхід, що нині використовує Уряд Володимира Гройсмана, як і Кабмін його попередника, практично нівелює існуючі взаємозв’язки між економікою в цілому та фінансовим сектором, як її складовою частиною, як це виявилося відображеним у Плані діяльності Уряду на 2016 рік.

Хоча, здійснювалися  певні дії у цій сфері, тобто ті, що знаходяться на «перетині» повноважень Уряду та Національного банку. Наприклад, «Фінансова реструктуризація».

Прийнято Закон України «Про фінансову реструктуризацію». І хоча він подавався ще попереднім Урядом, основна робота щодо підготовки його до другого читання велася саме у ІІ кварталі 2016 року. Ним, зокрема, визначаються питання взаємовідносин між кредиторами та боржником під час проведення процедури фінансової реструктуризації; проведення безпосередньо процедури фінансової реструктуризації – визначення кредиторів, обсягу зобов’язань, що підлягають реструктуризації; умови провадження господарської діяльності боржником та отримання ним фінансування під час фінансової реструктуризації тощо. І хоча оцінки щодо цього Закону різняться, все-таки можна вважати, що він може стати додатковим інструментом підтримки як для суб’єктів господарювання, які внаслідок фінансової кризи потрапили в скрутне становище, так і для банків, які зможуть «покращити» свої економічні нормативи. Адже, як свідчить статистика Національного банку, частка простроченої заборгованості становить 24,3% (щодо юридичних і фізичних осіб).

«Державні фінанси». За оперативними даними Казначейства доходи державного бюджету за І півріччя 2016 року становили 265,6 млрд. гривень, що на 8,5% більше, ніж за відповідний період минулого року. Це, звичайно, не дуже велике зростання, яким можна було б похвалитися, але на тлі того, що не відбувалося перерахування прибутку від Національного банку (у минулому році в І півріччі перерахували 25 млрд. гривень), то воно може вважатися пристойним.

Відсотки вниз — середньозважена доходність за облігаціями внутрішньої державної позики знизилась з 19,42 % у березні до 16,86 % у червні, а в липні, за окремими випусками сягала навіть 16,11 % річних. З середини квітня до середини липня до бюджету на внутрішньому ринку було залучено коштів на суму близько 21,4 млрд. гривень та 749 млн. дол.США.

На жаль, не можна звернути уваги і на негативний момент у сфері державних фінансів. Урядом зірвано строки подання проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік. Цей проект було внесено до Верховної Ради 13 липня 2016 року. Ураховуючи визначені Бюджетним кодексом України та Регламентом Верховної Ради строки подання Кабінетом Міністрів вказаного документа (розглядає не пізніше 1 квітня, та подає у триденний строк), загальне порушення склало майже 3,5 місяці.

Довідково: Розроблений ще попереднім Урядом Яценюка проект Основних напрямів, хоч і розглядався, але не був схвалений та, відповідно, до Верховної Ради не внесений. Урядові В. Гройсмана знадобилося більше двох місяців щоб його доопрацювати та схвалити (офіційно проект Основних напрямів затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №478-р), та ще 20 днів (до 13 липня), щоб внести до Верховної Ради України.

При цьому, зважаючи на строки роботи Верховної Ради , на розгляд, опрацювання і прийняття рішення відводилося лише 2 дні (зважаючи, що 15-го липня був останній пленарний день). Проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік Верховною Радою так не був розглянутий.

Таким чином, розроблення проекту Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» здійснюється без схвалених Верховною Радою Основних напрямів бюджетної політики.

Повністю із аналізом діяльності Уряду за 100 днів від експертів аналітичного центру ІСЕД можна ознайомитися на Інституту.